Військова служба в умовах бойових дій впливає на твоє здоровʼя. Це надмірні фізичні навантаження, постійне носіння бронежилета, шолома й іншого спорядження, переохолодження, перегрівання, незбалансоване харчування, неякісна вода, постійні психоемоційні перевантаження. Довготривалий, надмірний, хронічний стрес впливає на психологічний і фізичний стан. Ефект накопичення проявляється загостренням хронічних хвороб чи симптомами, які виникли вперше. Можливі патологічні зміни в організмі. В умовах війни ти менше зважаєш на свої фізичні потреби, можеш не помітити змін у власному здоровʼї.Наукове дослідження встановило, що близько 90% військових потребують комплексного відновного лікування, реабілітації. Наслідки поранень, фізичних і психоемоційних бойових травм можуть уперше проявитися з часом, після завершення служби. Згодом – неоднаково проявлятися на різних етапах життя.Військові звертаються до лікарів із пораненням, переломом, втратою якоїсь функції організму. Водночас нехтують «меншими» скаргами. Це призводить до розвитку негараздів, погіршення стану. Щоб уникнути цього, тобі достатньо регулярно проходити обстеження, реагувати на сигнали організму, прислухатися до потреб тіла і мозку. Знаходь для цього час і можливість.
1. Зміни в емоційному стані.
Проблеми зі сном, навʼязливі спогади і думки, пригніченість, апатія, тривожність, спалахи агресії, роздратованості, втрата концентрації уваги. Якщо такі скарги турбують тебе понад два тижні, звернися по медичну допомогу. Ці симптоми можуть бути реакцією на фізичну хворобу, свідчити про психічний розлад.
2. Зниження слуху.
3. Больовий синдром.
Це захисна реакція організму, яка має різні причини. Наприклад, головний біль може бути наслідком дії вибухової хвилі на мозок, ознакою судинних, запальних захворювань, мігрені. Може виникати внаслідок патології в шийному відділі хребта чи хронічного безсоння. Стресовий чинник больового синдрому вагомий. Рефлекторна реакція організму на стрес – напруга мʼязів, що призводить до хворобливих відчуттів. Визначити причину болю, якісно усунути його можуть лише фахівці.
4. Прискорене серцебиття, нестабільний артеріальний тиск.
Вони спричиняють проблеми із серцем, судинами. Тривале нехтування цими симптомами збільшує ризик гіпертонії, інфаркту, інсульту. Навіть за відсутності скарг роби ЕКГ (електрокардіографічне обстеження) 1–2 рази на рік.
5. Ускладнене, прискорене дихання, часті респіраторні захворювання.
Це може свідчити про патологічні зміни у дихальній системі. Зважаючи на умови в зоні бойових дій, пам’ятай про ризики COVID-19, туберкульоз. Для профілактики проходь флюорографічне чи рентгенологічне обстеження раз на рік.
6. Розлади травного тракту.
Закрепи, діарея, порушення апетиту, печія, біль у животі – поширені симптоми у військових. Це наслідок незбалансованого, нерегулярного харчування, вживання забрудненої води і їжі, інфекційних захворювань, стресу. Раз на рік роби ультразвукове дослідження (УЗД) органів травного тракту.
Це перелік найбільш поширених скарг серед ветеранів і ветеранок. Однак він не є вичерпним. Немає скарг і симптомів, на які можна не зважати. Щоб оцінити стан свого здоровʼя, звернися до сімейного лікаря чи сімейної лікарки по рекомендації. Сімейні лікарі – перша ланка медичної допомоги. Вони розпізнають загрози, допомагають виявити, контролювати хронічні захворювання, спрямовують до профільних фахівців для остаточного встановлення діагнозу. Якщо домінують симптоми з емоційної сфери, варто звернутися до психолога чи психотерапевта. Якщо необхідно призначити медичні препарати, до роботи можуть залучити лікаря-психіатра.
Американські фахівці розробили надійну, результативну методику комплексного обстеження організму (чекап). Це базовий перелік діагностичних процедур, завдання яких – запобігти розвитку захворювань, виявити поширені, небезпечні для життя хвороби, приховані патології на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш результативним. Обстеження й аналізи у «діагностичному пакеті» визначає сімейний лікар або сімейна лікарка. Він або вона враховує чинники ризику, спадковість, бойовий досвід, стать, вік, сімейний анамнез.
Важливо розуміти, що кожне захворювання має специфічну діагностику, яку можуть оцінити лише лікарі. Багато патологічних станів діагностовано саме завдяки лікарському огляду і скаргам, а не тільки діагностичними методиками. Якщо у тебе є хронічні хвороби і ти знаєш, що саме треба перевірити, зроби це. Однак фахове оцінювання стану, призначення лікування варто довірити лікарям.Коли ти повертаєшся з передової, то починаєш інший бій – за власне здоровʼя. Лікування і реабілітація на ранніх етапах мають вагому перевагу: вони зменшують кількість ускладнень і фізичних дефектів. Знайди час для свого організму. Звернися по допомогу, щоб виявити «слабкі місця» та зміцнити їх. Переконайся, що знаєш все про своє здоров'я.
